Людський капітал:економічний, культурний і соціальний капітал  на страховому ринку.

В.І.Веретнов

Ведучій страхового клуб КНЕУ

         В сьогоденні страхувальники - громадяни або підприємства, страховики,  в переважній більшості переживають складні часи. Проте разом з тим є певна частина, яка почувається більш менш пристойно, а де які не збавляють темпів власного і корпоративного розвитку, при спілкування з якими, виникає таке переконливо відчуття щодо їх приреченості до успіху.

Отже якщо перші звикли жалітися на складності кризового часу, нестачу часу, шахрайські дії з боки опонентів, контрагентів, недосконалість адміністрування та регулювання і цей перелік можна продовжувати, то другі перетворюють фінансові, ринкові кризи на можливості стати ефективними, тобто для них цей де мотивуючий фактор  стає найкращим стимулятором.    

Спостерігаючи за змінами що швидко, тривають у нашому житті все більше  дослідників звертають увагу на низку парадоксів, що показники розвитку економічного капіталу наприклад ВВП країни, чи  сукупний продукт страхової компанії не включає в себе низку важливих у нашому житті речей. Не включає реальний рівень здоров’я нас і наших дітей, термін життя і не просто, а щасливого і повнокровного життя, бо андерайтингів прибуток лайфового страховика має зворотньо пропорційну залежність від терміну життя. Не включає  рівень виховання, освіти знання власної історії культури, низки іноземних мов, не включає  літературні мистецьки твори,стійкість шлюбів і рівень безпеки на дорогах та ввечері на вулиці, чистоту води що ми п’ємо кожного дня, бо є люди, які продають нам цю воду вони не зацікавлені щоб ми мали чисту безкоштовну воду.

Неодноразово можна було почути представників реального сектора вітчизняної економіки про дармовий характер страхування, яке не створює нічого нового, корисного, а тільки перерозподіляє те що вже кимось створено. Що додаткового ВВП для України не додається, а лише віднімається коли передаються ризики за кордон у перестрахування. Проте, три найбільших німецько-щвейцарські перестраховики 50000 робітників сбирають і за кордону десятки мілярдів евро або половину бюджету України. На справді цінність страхування просто неможливо уявити ні як ідеї ні як економічного механізму компенсації шкоди і покриття різноманітних потреб.

Поміркуйте по великому рахунку вихідна домінанта страхування сьогодення це не податкова оптимізація, не отримання прибутку, яким користуються тільки як одним із інструментів розвитку бізнесу, не джерело довгострокових недорогих інвестиційних ресурсів, це товариство взаємного страхування. Людина яка страхується виконує громадянську функцію за рахунок його внеску створюється фонд відшкодування збитку потерпілій людині. А уявіть собі ситуацію, якщо спрацював поліс медичного страхування, і операція вчасно зроблена врятувала життя, хіба є щось важливіше чи має сенс ніж людське життя.

Багато науковців для розв’язання цих парадоксів шукають відповіді у письменників фантастів, футурологів, які можуть розробити для нас і потім запропонувати  модель гармонійного сучасного життя. Проте, в нашій історії усі велосипеди було вже винайдено.

Але для того щоб ознайомити і побачити зрозуміти історичні уроки, нам знадобиться звернення до роботи одного соціолога  П’єра Бурдьо «Форми капіталу» (http://bourdieu.name/bourdieu-forms-of-capital) . Отже, П.Бурдьо зазначає існування трьох складових людського капіталу – економічного, культурного та соціального капіталу.

У кожного виді капіталу є свої  переваги і недоліки і окрім цього вони приречені на певні форми взаємодії в залежності від форми організації та цілей окремої людини, сім’ї, компанії, держави, суспільства, яким теж до речі притаманні протиріччя.       

  До переваг економічного капіталу є те що він забезпечує трансфер наших статків нашим дітям, онукам і створює сприятливі умови для їх гармонійного розвитку. Проте в реальності, статистика свідчить проте що династії магнатів мають шанс на продовження всього 10% для дітей і 1% для онуків. Серед істотних переваг економічного капіталу визнають забезпечення процесу розширеного відтворення виробництва та стимулювання науково-технічного прогресу. Проте, в більшості розвинутих країн і країн с так званою перехідною економікою продовжують працювати вчені на зброєю щодо знищення людиною один одного.

До переваг культурного капіталу відносять те що він є визначальним чинником процесів творіння, для якого потрібні відповідні здібності, таланти які потрібно виховувати та розвивати з дитинства, тобто не має передачі культурного капіталу у спадок чи спадкоємцям.

Приблизно така сама картина відбувається із соціальним капіталом, його також складно передавати у спадок при демократичному форматі влади. Проте монархічний чи диктаторський формат влади постійно висуває претензію успадкування. Але сьогодення соціального капіталу  у більшості випадків трансформується під впливом низької свідомості у владних відносинах які обумовлені жагою до самого легкого і швидкого збагачення за умови завоювання влади. Але, відверте злочинне  захоплення влади, та її свавільне зловживання  в усьому світі знаходить осуд і в першу чергу, світовим ревізором контролером демократії  США, як наприклад це було Іраку с режимом С.Хусейна. На теренах СНД склалася інша ризикова ситуація. Наші люди які прагнуть до демократичних цінностей вони чекають коли Україні увійде у  G20 у 2020 році. Вони  у більшості мігрують  в розвинуті країни з більш високими стандартами якості життя.

Проте, повертаючись до історичних прикладів Древньої Русі спосіб нашої самоорганізації і самоуправління на засадах гармонії наш людський капітал мав певну назву господарчий капітал, який включав в себе природно а не за стандартами відповідальності чи якості чи ризик-менеджменту і економічне і соціальне і культурне життя. Ми мали цей високий людський і господарчий дух і цю високу свідомість  за якій не потрібно  вивчення та законодавчо правове унормування правил, традицій та звичаїв нашого повсякденного життя. Але за законами суспільного розвитку як один французький філософ Бернарде Мандевіль зазначав у своєму творі «Басня про бджіл, або пороки приватних осіб - благо для суспільства», останній парадокс сучасності є в тому що порочне суспільство воно швидше розвивається, перемагає в економічному змаганні, прагне домінувати і підкорити собі більш духовне і благодійне суспільство. 

Проте світову свою і нашу історії західні підприємці знають  краще за нас, знаходять у ній релевантні приклади та моделі і використовують у своїх цілях. Саме тому на наш погляд в нас  в Україні на страховому ринку не має  професійних перестраховиків, власних експортних перестрахувальних пулів, товариств взаємного страхування життя.

Страховий клуб КНЕУ разом з компанією «UTP»  продовжує   традицію Насті Нанаєвої(випускниця Києво-Могілянської академії, компанія «Річ Стратеджи» www.rich.in.ua), яка с 2004 року почала привозити в Київ в Україну науковців з у правління та філософів Тома Пітерса, Стівена Кові, Майкла Портера, Джека Траута. Ми запросили одного видатних науковців в сфері управління Хьюберта Рамперсада (www.hubertrampersad.com.ua). Який родом з Латинської Америки з Сурінаму, навчався і отримав докторську ступінь в Голандії. До його доробків слід віднести творчий розвиток Balanced Score Card  (BSC)Роберта Каплана і Пітера Нортона. Його Total Performance Scorecard включила окрім організаційної ще й особисту систему збалансованих показників,цикл навчання Колба, цикл Демінга, цикл розвитку  компетенцій. Сфера наукових і практичних інтересів  фокусувалася відповідно на стратегічному цілісному менеджменті, управління якістю, та самовдосконаленням за рахунок постійного коучінгу і розвитку  свого культурного і соціального капіталу, який знайшов відображення у новій проривній концепції «Аутентичний персональний і корпоративний бренд». Його поради сприяли перемозі на виборах американського президента Барака Обами. В турбулентні часи він консультуючи Річарда Бренсона, Дональда Трампа та інших тримати складні випробування сьогодення.